Вироби з намистин, бісеру, всяких скелець, нанизаних на кінський волос, травинку, а пізніше нитку і - вже в наш час - волосінь, відомі з найдавніших часів. Ще в Давньому Єгипті та Індії такими намистом прикрашали одяг, шию, руки, ноги ... та й зрештою, все, на що їх можна одягти, пришити, прив'язати, вплести і так далі. В Індії такі вироби називаються хар, в Ефіопії - Чале, в Болгарії, Румунії та Молдові - Гардан і Згарда, у Білорусі - пляценкі і горлячкі, в Україні - гердан і сиплянки в Литві - каролінес, в Узбекистані - зебігардан, у Словенії -- нагрделнікі і, нарешті, у Росії - ожерелкі, цепочки, гайтанки та "фенечки". Словом, де їх тільки не носять і як їх тільки не називають! Скло навчилися робити в Давньому Єгипті 4000 років тому. І з того часу жінки втратили спокій. Ці різнокольорові блискучі кульки кого завгодно зведуть з розуму. Все, що виглядало одноманітно, нудно, сіро: одяг, взуття, головні убори тощо - люди прагнули прикрасити будь-якими доступними способами. Вишивали, розмальовували, чого тільки не нашивали! І все-таки про бісер не забували ніколи.
На Русі мистецтво бісероплетіння називалося нізаніем. Кольоровими скельцями прикрашали не тільки одяг, а й чоло, шию, вуха, волосся ...
Чим багатша наречена, тим багатший убір.
В Україну бісероплетіння потрапило значно пізніше, аніж з'явилося в світі - йому лише кілька століть.
Якщо раніше орнаментика плетива з бісеру була витримана виключно в етностилі і повторювала візерунки й барви вишивання, то тепер дрібний різнобарвний матеріал компонують в залежності від бажання й фантазії.
Початківці зазвичай дебютують у цьому рукоділлі з виготовлення невеличкого браслета. Таку прикрасу ввели у моду хіппі, з чиєї ініціативи в середині 60-х років минулого століття бісероплетіння й відродилося. Значно віртуозніший рівень майстерності, каже майстриня, - це ткацтво бісером з допомогою ось такого верстата. На ньому можна створити справжні картини.
Робота тривала і клопітка, однак її результат - неповторні прикраси, що підкреслюють індивідуальність їх авторів або ж стануть чудовими хенд-мейд подарунками.
Розпочати роботу з бісером не важко. Головне приготувати малюнок або схему майбутнього виробу, тоненьку голку (спеціально для бісеру), міцну шовкову або синтетичну нитку і, звичайно, бісер. Робоче місце повинно бути добре освітленим. Доцільно працювати за столиком, покритим цупкою тканиною, наприклад оксамитом – з нього бісер не скочується до долу. Якщо для виробу використовуються кілька кольорів або різновидностей бісеру, то для кожного має бути своя тарілочка або інша яка-небудь підставочка.
Під час роботи можна насолоджуватись улюбленою музикою або улюбленим кінофільмом. Приємної Вам роботи та відпочинку!
