Орігамі - це мистецтво складання фігурок із паперу. Майже всі моделі є суто декоративними, але деяким з них можна знайти практичне застосування. Тисячолітня історія цієї техніки свідчить про популярність оригамі у всьому світі. Воно відомо ще з часів античності. Неабиякої популярності набуло в Китаї та Японії. У Європі за епохи рококо були модними вирізані з чорного паперу портрети-силуети. Класичне оригамі складається з квадратного аркуша паперу. Будь-яка фігура виконується з квадрата більшого чи меншого розміру шляхом згинання, виключаючи будь-які надрізи і склеювання. Певний ланцюжок взаємоперетворення вихідного листа-квадрату від початку роботи і до повного її завершення - це і є техніка виконання орігамі.
На зорі орігамі використовувалося в храмових обрядах. Наприклад, шматочки риби і овочів, призначені в дар богам складали в паперові коробочки Санбім. Через деякий час вміння складати фігурки з паперу стало обов'язковою частиною культури японської аристократії. Це вміння передавалося з покоління в покоління. Деякі знатні родини навіть використовували орігамі як герб і печатку.
Починаючи з кінця XVI століття орігамі з церемоніального мистецтва перетворюється в улюблену розвагу японців. Саме в цей період часу з'явилося більшість класичних фігурок.
Поява великої кількості авторських робіт пов'язано з ім'ям знаменитого японського майстра Акіри Йошізави. Саме він придумав "нотну абетку" орігамі, яка дозволила записувати і передавати процес складання фігурок.
У свій тріумфальний хід по всьому світу орігамі вирушило на початку XX століття, через століття після свого народження. Свою лепту в розвиток авторського орігамі внесли такі майстри зі всього світу як Дейв Брілл (Великобританія), Петер Будаї (Угорщина), Ерік Жуазел (Франція), Альфредо Джунта (Італія).
